Новини клубу

 

   Напередодні Дня народження «Черкаських Мавп» довелося завітати в кабінет почесного президента клубу – Сергія Одарича. Перед інтерв’ю міський голова Черкас попросив нас почекати у своєму кабінеті. За кілька хвилин відсутності Сергія Олеговича мені (задля виставлення балансу камери) вдалося посидіти в кріслі мера та окинути кімнату журналістським поглядом. Перше, що кинулося в очі – засилля географічних карт на одній зі стін кабінету, а по її центру красувалися численні макети майбутнього пам’ятника Василю Симоненку. Баскетбольної атрибутики в кабінеті не помітив, однак щойно почався діалог, відразу стало зрозуміло: Сергій Одарич не змінює своїм принципам – повна та детальна поінформованість у всьому, а на баскетбольну тематику говорить , як і раніше, із фанацьким заповзяттям.

– Пане Сергію, позаду шість років існування клубу «Черкаські Мавпи». Як можете оцінити цей час?
– Я задоволений тим, що «Черкаські Мавпи» відбулися. Спочатку було нелегко, подекуди навіть зустрічався певний сарказм, однак нам вдалося створити справжню «Столицю баскетболу». Хоча сьогодні спорт, в тому числі й у Черкасах, переживає не найкращі часи (адже криза підкосила економічну основу професійного спорту), нам вдалося зберегти повністю всю інфраструктуру клубу. Особливо приємно, що ми не зменшили фінансування дитячого баскетболу і вберегли кожну секцію, дали можливість усім бажаючим дітям займатися баскетболом. Сьогодні ми зіткнулися з реальною проблемою: нашим юнакам немає конкуренції в межах України. Дві наші вікові групи вже виступають на Євроарені, адже для того, щоб рости, треба грати із сильними суперниками».  Зараз для нас головне – це дитячий баскетбол, при чому цю фразу я говорив ще в роки створення нашого клубу. Нам вдалося створити фундаментальну піраміду, на вершині якої є професійна команда, все інше – це дитячий та любительський баскетбол, який згуртовує вболівальників та створює середовище для народження баскетбольних зірок.

– Не так давно «Черкаські Мавпи-96» здобули поки що найбільше досягнення – виграли один із турів юнацької Євроліги. Чи бачите Ви цих хлопців у першій команді?
– Звісно, всі хлопці в першій команді не гратимуть, та я переконаний, що один-два баскетболісти з кожної вікової групи мають закріпитися в клубі і грати в Суперлізі. Завдання, які я ставив на початку сезону перед тренерським штабом та керівництвом клубу, були пов’язані з трирічним терміном. Тобто сьогодні перед нами стоїть завдання –за три роки створити стійкий перспективний кістяк з молодих гравців і за цей період змогти підтягнути наших вихованців до першої команди. Цей сезон і два найближчих результати «Черкаських Мавп» мене не цікавлять, головне – заграти нашу молодь. Адже хлопець, який грав в юнацькому баскетболі, має пройти процес становлення в дорослому баскетболі, і на цей процес у нас ще є час.

– Чи бачите Ви наступного сезону «Черкаські Мавпи» в Суперлізі?
– Ще не відомо,в якому форматі наступного сезону буде Суперліга. Ви бачите, що відбувається з баскетбольними командами в Україні: «Донецьк» припинив своє існування, ще кілька клубів стоять на порозі зникнення. Я думаю, що в літку відбудеться серйозна ротація цього чемпіонату. За його підсумками будемо дивитися: де Мавпам грати – в Суперлізі, чи залишатися у Вищій лізі, адже не відомо, в якому форматі збережеться елітний дивізіон.

– Сергію Олеговичу, все ж позиція почесного президента, яка: команда в разі виграшу Вищої ліги гратиме в Суперлізі?
– Безумовно, якщо ми виборемо це право і Суперліга збереже свій статус елітного дивізіону, гратимемо там. Із огляду на це, однозначно потрібно буде підсилювати команду. Однак це не будуть радикальні зміни. Це не буде так, що ми наберемо команду легіонерів, а з цим колективом, який прокладав шлях в Суперлігу, попрощаємося. Тобто, результат у вигляді зайнятих місць мене поки що не обходить, мене цікавить кістяк команди, що гратиме протягом довгого часу. Безумовно, певні кадрові зміни в міжсезонні і навіть по ходу сезону в Суперлізі припустимі, однак вони мають становити максимум 25%. Адже сформувати власні традиції, власний стиль гри можна лише тоді, коли є постійний колектив, основа і тренер.

– Ви сказали про легіонерів. Який кількісний склад Ви бачите в Суперлізі?
– Це невелика, однак якісна кількість. А думаю, десь 3-4 іноземці мають бути в команді, аби підвищити конкурентоспроможність клубу.

 

– Я задоволений,  при чому більше навіть не результатом, а тією атмосферою, що панує в команді. Ви пам’ятаєте, що саме це нам заважало останні роки. Навіть, якщо команда гарно стартувала, під кінець сезону (з причин різних внутрішніх факторів) ми провалювалися в чемпіонатах. Зараз тренерським штабом створений гарний мікроклімат і це головне.