"Великий" дитячий баскетбол
Результати другого туру:
"Гімназія № 9" – "ЗОШ № 12" 27:25
"ЗОШ № 33" – "ЗОШ № 21" 35 :14
"Берегиня" – "ЗОШ № 5" 30:27
"Гімназія № 9" – "ЗОШ № 12" 27:25
"ЗОШ № 33" – "ЗОШ № 21" 35 :14
"Берегиня" – "ЗОШ № 5" 30:27
У місті розпочався міський чемпіонат серед юнаків 1995 року. Дехто із юних учасників вперше вийшов на офіційні змагання із баскетболу. Тому напруга відчувалася у повітрі. Кожне змагання – стрес не лише для гравців, а і для тренерів і, навіть, для вболівальників. Ми не часто звертаємо увагу на дитячий спорт, а даремно. У шкільному залі пристрасті були зовсім не дитячими. Тренери команд імпульсивно реагували на кожний рух підопічних, а вболівальники осипали гучними оплесками кожний забитий м’яч. Ті, хто подумав, що говорячи про вболівальників автор має на увазі лише 
бабусь і пап з мамами – помиляєтесь. Поява вболівальників у юнацьких команд явище справді радісне і незвичайне. Не дивлячись на те, що ми постійно анонсуємо всеукраїнські змагання, які проходять у місті не так багато батьків з’являється у залі, щоб повболівати за своїх чад, а от юне покоління вболівальників баскетболу дедалі швидше розширює свої ряди. І саме підтримка вболівальників інколи змушує команду на 100% проявити себе. Як це сталося у сьогоднішньому турі міського чемпіонату серед юнаків 1995 року.
Команда дев’ятої гімназії на останніх хвилинах забила переможні очки у корзину
шкільного спортивного залу ЗОШ № 33, в якій проходив сьогоднішній тур, не в останню чергу завдяки підтримці зала.
Зустрівшись на паркеті із ЗОШ № 12 Гімназія № 9 одразу змусила декого проскандувати «Мав-пи!!!». Повірте – це був не жарт. Просто юнацька команда вийшла у точно такій же формі, як у гравців «великих» «Мавп». Дивишся, а у шкільному залі у баскетбол грають маленький Умбрашко, Валейко, Ярутіс, Джонсон і Дікенс. Шалена підтримка вболівальників змусила команди боротися до останньої секунди. Героєм матчу Олексій Алєксєєнко став, гравець ЗОШ № 9, на останній хвилині забив вирішальний двохочковий, принісши своїй команді жадану перемогу, після матчу зізнався, що найскладніше у грі – утримувати захист. Можливо саме тому
юний баскетболіст обрав номер захисника «Мавп» Юріса Умбрашо.
Для кожного учасника змагань тур – не дитяча гра. Це справжній поєдинок, аргумент для себе, що ти можеш, що ти сильний, це мрія, романтична мрія кожного хлопчика, який бере до рук м’яча виступити на паркеті в рядах елітного дивізіону. Світ дитячого спорту наповнений інтригою, справжнім, некомерційним, щирим спортивним духом. Але дитячий спорт як і звичайна дитина потребує уваги і підтримки.
Олексій Алєксєєнко (гравець збірною ЗОШ № 9, на матчі Олексій виступив у майці під номером Юріса Умбрашко): «Обравши таку ж форму як і у «Мавп» номери ми, звичайно, розбирали по нашій симпатії до гравців. Особисто мені подобається гра Юріса Умбрашко. Щодо нашої гри,то цей матч був дуже складним, складно працювати у захисті. Але ми все таки перемогли».
Яковенко Руслан (гравець збірної ЗОШ № 33): «Я почав займатися баскетболом саме через те, що люблю дух змагань. І хоча можна сказати, що я випадково потрапив до баскетбольної секції цей спорт я не хочу змінювати ні на який інший. Баскетбол важлива частина мого життя, адже цей рух – вигравати, змагатися, боротися і програвати – це дуже цікаво».
Турлюк Владислав (гравець збірної ЗОШ № 5): «Я вперше виступаю на таких змаганнях і тренуюся лише чотири місяці. Розпочав працювати я саме через те, що вболіваю за «Мавп», і нарешті з’явилася нагода тренуватися – у школі відкрито баскетбольну секцію і я одразу розпочав заняття».
бабусь і пап з мамами – помиляєтесь. Поява вболівальників у юнацьких команд явище справді радісне і незвичайне. Не дивлячись на те, що ми постійно анонсуємо всеукраїнські змагання, які проходять у місті не так багато батьків з’являється у залі, щоб повболівати за своїх чад, а от юне покоління вболівальників баскетболу дедалі швидше розширює свої ряди. І саме підтримка вболівальників інколи змушує команду на 100% проявити себе. Як це сталося у сьогоднішньому турі міського чемпіонату серед юнаків 1995 року.Команда дев’ятої гімназії на останніх хвилинах забила переможні очки у корзину
шкільного спортивного залу ЗОШ № 33, в якій проходив сьогоднішній тур, не в останню чергу завдяки підтримці зала. Зустрівшись на паркеті із ЗОШ № 12 Гімназія № 9 одразу змусила декого проскандувати «Мав-пи!!!». Повірте – це був не жарт. Просто юнацька команда вийшла у точно такій же формі, як у гравців «великих» «Мавп». Дивишся, а у шкільному залі у баскетбол грають маленький Умбрашко, Валейко, Ярутіс, Джонсон і Дікенс. Шалена підтримка вболівальників змусила команди боротися до останньої секунди. Героєм матчу Олексій Алєксєєнко став, гравець ЗОШ № 9, на останній хвилині забив вирішальний двохочковий, принісши своїй команді жадану перемогу, після матчу зізнався, що найскладніше у грі – утримувати захист. Можливо саме тому
юний баскетболіст обрав номер захисника «Мавп» Юріса Умбрашо.Для кожного учасника змагань тур – не дитяча гра. Це справжній поєдинок, аргумент для себе, що ти можеш, що ти сильний, це мрія, романтична мрія кожного хлопчика, який бере до рук м’яча виступити на паркеті в рядах елітного дивізіону. Світ дитячого спорту наповнений інтригою, справжнім, некомерційним, щирим спортивним духом. Але дитячий спорт як і звичайна дитина потребує уваги і підтримки.
Олексій Алєксєєнко (гравець збірною ЗОШ № 9, на матчі Олексій виступив у майці під номером Юріса Умбрашко): «Обравши таку ж форму як і у «Мавп» номери ми, звичайно, розбирали по нашій симпатії до гравців. Особисто мені подобається гра Юріса Умбрашко. Щодо нашої гри,то цей матч був дуже складним, складно працювати у захисті. Але ми все таки перемогли».
Яковенко Руслан (гравець збірної ЗОШ № 33): «Я почав займатися баскетболом саме через те, що люблю дух змагань. І хоча можна сказати, що я випадково потрапив до баскетбольної секції цей спорт я не хочу змінювати ні на який інший. Баскетбол важлива частина мого життя, адже цей рух – вигравати, змагатися, боротися і програвати – це дуже цікаво».
Турлюк Владислав (гравець збірної ЗОШ № 5): «Я вперше виступаю на таких змаганнях і тренуюся лише чотири місяці. Розпочав працювати я саме через те, що вболіваю за «Мавп», і нарешті з’явилася нагода тренуватися – у школі відкрито баскетбольну секцію і я одразу розпочав заняття».
222.jpg)
