Новини клубу

Спортсменка, красуня і… хореограф! Ірина Євченко вже шість років поспіль тренує дівчат із групи підтримки БК «Черкаські Мавпи». Черкаська група підтримки «Golden Ladies» увійшла в Фан-балет до Євро-2012.  Удома ж дівчата завоювали симпатію вболівальників.

Досьє Пункту:

Ім’я – Ірина Євченко

Дата народження – 20.07.1986

Вид діяльності – хореограф групи підтримки БК «Черкаські Мавпи»

Освіта – магістратура ЧНУ ім. Б. Хмельницького, факультет фізичного виховання

Улюблений жанр фільмів – комедії

Улюблена музика – уся, крім важкого року

Улюблена страва – смажена курка й різноманітні салати

Девіз – «Хто стукає, тому завжди відкриють»

«Я поєднала хобі і професію»

Іро, ти пам’ятаєш свій перший виступ? Якими були твої емоції?

Я займаюсь танцями з семи років. На перших виступах я демонструвала свої вміння в спортивній аеробіці. Потім були перші змагання. Із дитинства я була активною дитиною і коли мої батьки знайшли, куди направити мою енергію [ віддали в танцювальний гурток – прим. авт ] , то там я могла себе розвивати, показати свої вміння. Мені це дуже подобалось.

Ти брала участь у танцювальних змаганнях? Які маєш нагороди?

У дитинстві та юності я брала участь у різноманітних dance-шоу, у конкурсах зі спортивної аеробіки, фрістайлу. Нагород за це маю чимало – дипломи, медалі, кубки. Зараз у змаганнях беру участь не так часто, як раніше. Нині моя основна діяльність – ставити номери, розвивати дівчат у танцювальному плані. 

Чи підтримують твоє бажання танцювати рідні й друзі? Вони ходять на твої виступи?

Підтримували й підтримують. Мама в мене взагалі стала затятою вболівальницею. Вона ходить на ігри, хвилюється. Якщо вона не може відвідати гру, то телефонує до мене, запитує рахунок зустрічі, а потім висловлює свої емоції з цього приводу.

За всі роки не виникало бажання залишити танці й почати займатись чимось іншим?

Виникало й не один раз. Уперше такі думки в мене з’явились  в період з п’ятого по шостий клас, у так званий перехідний вік. Я навчалась у другу зміну:  у мене зранку були тренування, потім навчання. Це було досить складно поєднувати, не було часу, щоб просто погуляти й мені це набридло. І протягом цього року я не займалась танцями. Але потім зрозуміла, що без танців не можу жити, було відчуття, ніби мене чогось позбавили. Удруге такі думки виникли, коли я навчалась на фізкультурному факультеті. На шостому курсі я вже почала тренувати дівчат і в мене була якась невпевненість, сумніви – чи зможу керувати такою кількістю дівчат, адже це велика відповідальність. Але потім я зібралась, адже коли берусь за якусь справу, то намагаюсь доводити її до кінця.

Хто для тебе є кумиром серед танцівників?

Мені подобається Тетяна Денисова. А взагалі, коли переглядаю танцювальні передачі, то щось подобається в одному хореографі, щось – в іншому. Від кожного намагаюсь узяти щось для себе.

Як ти тримаєш себе у формі?

У мене зараз два склади групи підтримки. Тому тренування відбуваються кожного дня, а то й по два рази на день. Я от помітила, що деякі тренери, просто показують вправи, рухи, але самі цього не виконують. Коли я проводжу заняття, то все виконую разом із дівчатами. Вони іноді дивуються, де в мене стільки енергії, а їм говорю: «Давайте, давайте, бабушки-старушки, работаем!» (сміється). Ну і, звичайно, я намагаюсь не їсти шкідливих продуктів, а більше – фруктів і вітамінів.

Яке досягнення вважаєш найважливішим у своєму житті?

Досягнення в тому, що я поєднала своє хобі зі своєю професією. Це дуже важливо, якщо ти працюєш і тобі це подобається. Я вдячна долі за такий подарунок. Я цього дуже хотіла й не думала, що все так швидко здійсниться.

Окрім танців, що тобі ще подобається?

Мені подобається фотографувати й брати участь у фотосесіях. Хочу придбати собі професійний фотоапарат, у майбутньому хочу піти на фотокурси. Також захоплююсь водними видами спорту – плаванням, аквааеробікою. Після Нового року планую піти в тренажерний зал, хочу спробувати атлетизм. Мені імпонує, коли в дівчини красиве тіло. Коли маєш красивий вигляд –  почуваєш себе впевненіше.

Хто чи що тебе надихає на створення нових номерів?

Це може бути музика, перехожі на вулиці, перегляд фільмів із танцювальними номерами – усе це викликає певні емоції. Щось може наснитись. Я б сказала, що натхнення приходить спонтанно.  

«Ми – одна команда, одна сім’я»

Восени група підтримки БК «Черкаські Мавпи» презентувала оновлену танцювальну програму. Скільки часу ви її готували?

Ми щороку оновлюємо свою програму. Вона в нас складається з десяти номерів:  десять тайм-аутів і два номери по півтори хвилини. Ми тренувалися протягом літа. А взагалі – ми швидко готуємо номери, особливо, коли в мене є натхнення. Іноді думаєш: уже шостий сезон, багато чого було. Але ти знаєш, що треба щось робити. Так і народжуються нові ідеї.

Ти прислуховуєшся до побажань дівчат із групи підтримки?

Так. Я ще й наполягаю на тому, щоб вони допомагали, не були пасивними в нашій справі. Ми – одна команда, одна сім’я. Дівчата іноді радять зробити виступ під конкретну музику чи пропонують пошити костюми в певному образі. Мені їхня допомога й підтримка тільки за радість.

За шість сезонів виступів у вас багато назбиралось костюмів?

Ми намагаємось щороку шити однин-два нові костюми. Іноді перешиваємо старі костюми, переробляємо щось на новий лад. Буває, що додаємо певні аксесуари й так оновлюємо гардероб. У цілому – в нас понад десять костюмів.

Скільки дівчат нині нараховує група підтримки «Черкаських Мавп»?

У першому складі 10 дівчат, у другому – 18.

Як часто оновлюється склад групи підтримки?

Щосезону в нас змінюється одна-дві дівчини. Наприклад, якщо дівчина завагітніла чи переїхала в інше місто.

Як відбувається кастинг на вакантне місце в групі підтримки?

Я безпосередньо проводжу відбір. Для цього дівчина повинна бути фізично розвинена зі спортивними формами, мати гарну зовнішність. Також потенційна учасниця групи має бути позитивною, комунікабельною, доброзичливою, неконфліктною. Ну і звісно ж – бажання працювати.

А особливі вимоги до дівчат маєш? Наприклад, довжина волосся…

Ні, такого немає. Але нинішнім учасницям групи підтримки, я сказала, що не дозволяю підстригати волосся, максимум – два сантиметри. Під час виступу дівчина з довгим, доглянутим волосся має красивий вигляд.

Іро, ти слідкуєш за вагою своїх дівчат, радиш їм схуднути?

Так, звичайно. Говорю: треба більше працювати, тренуватись, а то відправлю у другий склад (сміється).

Яким танцювальним стилям надаєте перевагу у своїх виступах? Не боїшся експериментувати?

Цього сезону в нас є східні мотиви, канкан, хіп-хоп, елементи диско, джаз-фанку, є також сербський номер. Плануємо танго поставити. Експериментувати не боюсь. Ми намагаємось робити програми різноманітними, щоб глядачам було цікаво дивитись на різні образи, стилі.

Як налаштовуєтесь перед виступом, маєте якісь забобони?

Чогось такого особливого немає. Перед виступом ми завжди думаємо, щоб не забути взяти різні атрибути – помпони, м’ячі, барабани. Головне – вийти на паркет із гарним настроєм і передати свою енергію глядачам.

Поза роботою дружите з дівчатами?

Дружимо. От нещодавно ми відзначали шестиріччя нашої групи підтримки – ходили в нічний клуб. Минулоріч – були в боулінгу, інколи разом відвідуємо басейн. Це дуже зближує.

Як ти реагуєш на романтичні стосунки дівчат і гравців «Черкаських Мавп»?

Свого часу ми вирішили зробити так, щоб дівчата взагалі не спілкувались із баскетболістами. Це відволікає і гравців, і дівчат від роботи. Ми допускаємо спілкування в соцмережах чи розмови на рівні робочих моментів. Гравці з’являються, залишають клуб – це все нестабільно, я думаю, дівчата теж це розуміють.

Як реагують глядачі на ваші виступи?

Усім дуже подобається, кажуть, що іноді забувають дивитись на баскетбол, а дивляться на дівчат. Коли ж Мавпи програють, то фани команди, зазвичай, говорять: добре, що є група підтримки, є на кого подивитись!

  Автор – Алла Мороз