Новини клубу

    У цьому сезоні «Черкаські Мавпи» згідно з баскетбольною філософією Йовіци Арсіча у Черкасах велику ставку робили на захист. Таким важливим пазлом командної гри клубу був Андрій Корочкін. Один з кращих захисних баскетболістів Суперліги відіграв черговий якісний сезон в головному баскетбольному дивізіоні України. Напередодні ми поцікавилися у Андрія враженнями від сезону.

– Андрію, як можеш загалом оцінити цей сезон для «Черкаських Мавп» та власне для тебе?

– Я можу його назвати доволі успішним. Перед командою стояло головне завдання – вийти в плей-офф чемпіонату і з цим ми впоралися. До того ж наприкінці регулярного чемпіонату нам вдалося не лише увійти у вісімку, а й посісти сьоме місце. Щоправда, я не думаю, що ця позиція відповідає клубним амбіціям, але, окрім суперників, нам потрібно було боротися ще й з іншими обставинами. На початку сезону відразу кілька гравців отримали серйозні травми, в результаті, нам просто не вистачало інколи виконавців, а коли стало все гаразд, нам потрібен був ще певний час, щоб налагодити власну гру. Я не скажу, що в іншому разі ми виграли б всі матчі регулярки, ні, але власних 4-5 перемог ми все ж втратили саме через це. Подивіться, як кучно розташувалися в турнірній таблиці команди. Якби ці перемоги нам додати, то в плей-офф ми могли б вийти, навіть маючи перевагу власного майданчику, для нас це було б серйозною форою.

   Щодо моєї особистої гри, то вважаю, що цей сезон для мене вдався. Вважаю, що поставлені переді мною тренерські завдання я виконував. Не скажу, що це найкращий сезон у моїй кар’єрі, але вважаю, що його я провів на високому рівні.

– У плей-офф «Мавпи» заходили в гарній формі, однак в серії зуміли взяти лише одну перемогу. Як вважаєш, в чому головна причина програшу «Ферро»?

– Шанси у нас були. Якщо говорити відверто, то перед плей-офф я вважав, що вони складають аж 70%. Але свою справу зробили перші дві виїзні гри. В обох матчах ми заслуговували на перемогу не менш ніж суперник, а коли ти програєш такі матчі, та ще й в плей-офф, морально відновитися дуже складно. До того ж «Ферро» – це добротна команда, склад якої майже не змінювався протягом кількох років. Виграти в такого суперника, програючи 0:2, вкрай важко. Ми спробували, але виграли лише один з двох домашніх поєдинків. Загалом вважаю, що ми мали великі шанси пройти «Ферро», але перемогу запоріжани здобули заслужено. Обіграти цю команду ми могли лише завдяки постійній концентрації в захисті і високому відсотку реалізації. На жаль це вдалося нам зробити лише в одній грі.

– Все-таки «Ферро» – незручний суперник для вас?

– Важко сказати, але виходить, що так. Вважаю, що ми програли в моральних якостях, коли поступалися в серії 0:2, часом опускалися руки, не скажу, що така критична ситуація була і в нас, але певний моральний тиск над нами висів. Зрозуміло, що в таких умовах ми аж ніяк не виглядали фаворитами.

– Загалом які в тебе емоції залишилися після цього сезону?

– Здебільшого позитивні. В чемпіонаті було багато матчів, доволі щільний графік, а я більше люблю грати, ніж тренуватися. В результаті, відіграв більше ніж 40 матчів, це гарна цифра. На жаль, нам не вдалося вийти у півфінал, це, напевнее, єдиний негативний момент, який я можу назвати.

– За кого вболіватимеш на фініші Суперліги?

– За «Ферро». Приємно, якщо ми програли призеру Суперліги. До того ж там грає мій друг – Артем Буцький, буду за нього вболівати.

– Назви найкращу та найгіршу гру своєї команди в цьому сезоні?

– Однозначно я виділити не можу. Важка поразка у нас була від «Дніпра» вдома, коли ми вигравали після першої половини «+18» і програли гру в овертаймі. Також дуже прикра поразка в нас була від БК «Києва», це другий матч проти киян в Палаці Спорту. Мені, як гравцю, який на 100 відсотків віддається в захисті, інколи не зрозумілі деякі моменти недооцінки суперника чи недограного епізоду. На жаль, саме в тому матчі у нас були саме такі огріхи, через що навіть важко згадувати цю гру. Щодо перемог, то, напевнее, найемоційнішою була домашняя гра над «Дніпро-Азотом» і та трьошка Хантера. Також згадується протистояння проти «Донецька». Обіграти діючого чемпіона протягом усіх трьох матчів регулярного чемпіонату – дорогого вартує.