Новини клубу

– Андрію, розкажи будь ласка, як ти почав займатися баскетболом?
– Я почав займатися в 7-му класі. У нас була тренерка з фізичної культури, вона мене покликала на тренування з баскетболу. Я пішов, спробував, мені сподобалось. Я почав ходити кожного дня, тренуватися.

– Ти народився у Харкові. Саме тут ти робив перші кроки в баскетболі, грав за харківську команду в чемпіонаті України.
– Так, я тривалий час пробув у Харкові. У місцевій команді 96-го року народження я грав близько чотирьох років. Потім переїхав до Росії.

– Як у тебе виник варіант з Росією та безпосередньо з «Хімками»? Як ти опинився там?
– Так склалося, що у мене виникла невеличка проблемка. Я посварився з тренером. Вирішив спробувати свої сили в Росії. Приїхав на перегляд у «Хімки». Мене відразу прийняли, тому я вирішив залишитися там.

– Поділися враженнями від свого перебування в Росії та «Хімках». У тебе там була досить успішна кар’єра на юнацькому рівні.
– Я пробув у «Хімках» два роки. Перший сезон був для мене посереднім, адже я мало грав. Я тільки прибув до команди, мене ніхто не знав і все таке. А другий сезон став для мене успішним. Ми чудово зіграли. Вийшли до фіналу Євроліги, який проходив у Черкасах. Там посіли другу сходинку. Виграли чемпіонат Росії. Досить успішним видався сезон.

– Після двох сезонів у Росії ти повернувся до України й став гравцем «Черкаських Мавп». Як виникла така ситуація?
– Ну, так склалися обставини. Мене запросили до Черкас, тренер запросив – і я приїхав. Мені подобається у Черкасах, тут хороші умови.

– Ти грав у російському та українському чемпіонатах. Порівняй зі свого боку рівень юнацького баскетболу у цих двох країнах.
– Я думаю, що рівень Російського чемпіонату дещо вищий. В ньому більше матчів, й загалом там дещо краще. Проте в Україні також все досить непогано.

– Після завершення цього сезону ти повернувся на Україну. І вже влітку ти потрапив до складу збірної U18, де мав чимало ігрового часу. Поділися враженнями від юніорського чемпіонату Європи.
– Звичайно, було дуже складно потрапити до збірної, адже на мою позицію було багато якісних гравців. Я завжди намагаюся потрапити до складу, досягти чогось вищого. Чемпіонат Європи – це завжди добре, потрібно старатися та добиватися якихось успіхів. Турнір був хороший, проведений на якісному рівні. На жаль тільки нам не вдалося залишитися у дивізіоні А.

– Як вважаєш, чого не вистачило, щоб залишитися в елітному дивізіоні?
– Напевно десь недоопрацювали в захисті. Також можливо десь нам не пощастило. А в цілому, ми були не слабшими за інші збірні.

– Нещодавно ти у складі «Черкаських Мавп-96» взяв участь у Кубку Сабоніса, який проходив у Литві. Ти якісно провів цей турнір, в одному матчі навіть зробив 20 підбирань. Як тобі взагалі цей турнір?
– Дуже хороший турнір. Шкода, що ми посіли другу сходинку, а не першу. Зовсім трошки нам не вистачило у матчі з «Сабонісом». А в останньому матчі, проти «Марчільоніса», перед виходом на майданчик тренер нам говорив, що потрібна лише перемога. Ми й самі серйозно налаштовувалися на цю гру. До цього ми думали, що «Марчільоніс» обіграє «Сабоніс» і ми станемо першими. Але так сталося, що «Сабоніс» виграв усі матчі й став чемпіоном. Тому нам не було чого втрачати, тому на останній матч проти «Марчільоніса» ми виходили лише за перемогою. Команда була заряджена, навіть ті, хто мало грав, підтримували команду. Загалом хороший був турнір для нас. Тим більше, з «Марчільонісом» хлопці раніше коли грали – завжди програвали. Тому ця перемога була знакова для нас.

– Команда «Сабоніс» стала чемпіоном Євроліги, також посіла першу сходинку на цьому турнірі. Як гадаєш, «Сабоніс» зараз найсильніша команда у вашій віковій категорії?
Я думаю не зовсім. Ми могли у них виграти, але чогось не вистачило.

– У цьому сезоні ти будеш одним із основних «великих» гравців у складі дубля «Черкаських Мавп». На тебе розраховують як на одного з основних гравців. Чи не тисне це на тебе у психологічному плані?
– Не дуже тисне. У нас є й вищі гравці в команді. Я гратиму на позиції четвертого номера. Це моя позиція і я звик до цього. Знаю, що тренер розраховує на мене, що я буду підтримувати та «заводити» команду. Те, що буду робити свою роботу на майданчику.

– Як тобі атмосфера у середині команди. Як швидко ти влився у колектив, адже у минулому сезоні ти грав проти «Черкаських Мавп-96», а сього ти вже частина цієї команди?
– Мене дуже добре прийняли. Я з хлопцями гарно спілкуюся, й спілкувався навіть тоді, коли ще грав у «Хімках». Ми постійно підтримуємо один одного, разом гуляємо, допомагаємо один одному.

– Як тобі Черкаси? Освоївся у новому для себе місті?
– Дуже хороше та дружнє місто. У «Хімках» нас возили на ігри та тренування. А тут ми самі їздимо на тренування, гуляємо по місту. Мені дуже подобається.

– З ким найбільше товаришуєш в команді?
– Найбільше з Сашою Кобцем, оскільки я з ним живу на квартирі. А так, то з усіма однаково.

– Які завдання й амбіції на цей сезон у вашої команди?
– Ну, поки не зрозуміло де ми будемо грати. Зараз не визначена ситуація з чемпіонатом дублерів. Втім, думаю, клуб завжди ставить перед нами максимальні завдання. Тому намагатимемося їх досягти.

– Хотів би зіграти у складі «Черкаських Мавп» проти «Хімок»?
– Так, звичайно хочу зіграти.