Новини клубу

    Цього року нашому клубу виповнюється 10 років. У ювілейний сезон ми продовжуємо згадувати пам’ятні моменти історії «Черкаських Мавп». Нещодавно ми пригадували дебют «Мавп» у Суперлізі та їх перші вагомі здобутки у головному чемпіонаті України. Першою справжньою зіркою нашого клубу можна назвати якраз гравця тієї команди. Американський форвард – Чарльз Госа – відбігав у формі «Мавп» майже 2 сезони і при цьому був одним із тих баскетболістів, на яких «ходила» публіка. Один з небагатьох гравців, який при більш ніж двометровому зрості бездоганно закривав позицію легкого форварда. За межами ігрового майданчика Чарльза був жартівником та бізнесменом-початківцем. Правда, поки що йому найбільшого успіху приніс саме баскетбол. Зараз Госі уже 36, але він і досі займається баскетболом. Правда, останній професійний контракт у  американця був аж два роки тому, коли він уклав угоду з угорським «Капошварем». Угорщина для Чарльза, як і Україна, доволі рідна країна. Тут Чарльз провів суперсезон 2008-2009, коли разом з «Атомерому» виграв місцевий чемпіонат та став MVP фіналу. Наш дзвінок легендарний гравець «Мавп» також отримав в Угорщині, нині Чарльз підтримує форму у тренувальному таборі «Капошвара».

– Чарльзе привіт! Як справи, ми тебе не дуже відволікаємо?

– О, ні. Завжди приємно чути дзвінок із Черкас, сам розумієш, багато хороших спогадів із вашим містом та командою. 


Команда часів Госи

– Слухай, ну ти й невгамовний. Я тут дізнався, що ти й досі тренуєшся, тобто кар’єру ще не плануєш завершувати?

– Поки що ні, я ще готовий грати! Знаєш, я амбітний хлопець. Якби не так, то зараз би не лише тренувався, а й грав. Правда, я не хочу бігати на нижчому рівні, у якомусь там другому дивізіоні, від якого постійно маю пропозиції. Я хочу грати в більш-менш хорошій команді. Зараз підтримую форму з «Капошваром», можливо, наприкінці сезону ще візьму участь в офіційних матчах. Мені шкода останні два сезони, коли не вдалося заграти. Я відчуваю в собі сили та можливості, але у мене були проблеми з агентом і влаштуватися не вдалося. А йти у слабкий клуб мені не дозволяє та планка, яку я свого часу поставив.

– Чарльзе, тебе в Черкасах часто згадують вболівальники. А що тобі найбільше запам’яталося тут? 

– Про це я говорив, перебуваючи в «Черкаських Мавпам», відзначу і зараз. Це вболівальники! Підтримка, яка тоді була на матчах, однозначно була найкращою, яку я відчував у статусі гравця. Не знаю, як воно у вашому залі зараз, але тоді було щось неймовірне. Також окремо хочеться відмітити ту команду, у нас був дуже згуртований склад, як одна сім’я. Ми разом грали, разом ходили в ресторани, інколи відвідували клуби, але постійно були разом, не було якихось кланів чи угрупувань у середині колективу, і це було однією з наших сильних сторін. 

– Який матч за «Мавпи» тобі запам’ятався найбільше?

– За півтора сезони в Черкасах пам’ятних ігор було дуже багато. Напевне, найбільше в пам’яті залишилось протистояння з «Дніпром». Тоді для нас це був принциповий суперник. Ми грали важкий плей-офф з цією командою і в чемпіонаті, і в Єврокубках. Думаю, якщо запитати вболівальників, які тоді з нами їздили на виїзди, вони теж підтвердять мої слова.



Госа в Угорщині

– Ти якось говорив, що Україна та Угорщина для тебе особливі країни. Порівняй свої виступи в чемпіонатах цих країн.

– З «Атомерому» я став чемпіоном, тому у спортивному плані в Угорщині мені вдалося досягнути більшого. Спочатку у нас були певні непорозуміння, але потім змінився тренер і все пішло на краще, все ж чемпіонами ми недарма стали. Але, разом з тим, мені здається, що гра «Черкаських Мавп» була сильнішою, ніж чемпіонського складу «Атомерому». У нас була рівна команда, в якій кожен виконував свої важливі функції. З такого колективу завжди важко йти, пам’ятаю, що я не дограв свій другий сезон в Черкасах, тоді довелося піти. Також я пам’ятаю мої теплі проводи в залі, та й не лише, було дуже зворушливо. Сподіваюся ще потрапити в Черкаси, це місто для мене особливе.


Під час останнього матчу Чарльза у Черкасах