Новини клубу

    Цей хлопець шість років тому прийшов до баскетбольної школи «Черкаських Мавп». На останньому кадетському чемпіонаті Європи Дмитро Скапінцев став найрезультативнішим  гравцем збірної України. Правда, результативність черкасця не допомогли збірній України зберегти за собою прописку у дивізіоні «А». Програвши принциповий матч фінам в овертаймі (66:61), Україна посіла 14-те місце. Вчора Скапінцев повернувся з Латвії у Черкаси і уже за кілька днів шістнадцятирічний центровий має приєднатися до тренувань в основному складі «Черкаських Мавп».

– Дмитре, з поверненням  тебе. Проаналізуй два тижні на чемпіонаті Європи. Чого не вистачило задля позитивного результату української збірної?
– Все почалося з групового етапу, який ми не зовсім впевнено провели. За винятком матчу з росіянами, цю стадію змагань ми зіграли невдало. Так, ми грали проти дуже сильних команд, зокрема Італія та Іспанія були серед фаворитів всього турніру. Підломив нас і програний матч італійцям, який ми програли з принизливою різницею у 58 очок. Думаю, нашою головною проблемою був низький відсоток реалізації та відсутність досвіду гри на такому рівні. Реально до чемпіонату Європи цим складом ми відіграли лише кілька матчів, тому не дивно, що на самому початку змагань виглядали непереконливо. 

– Але навіть так ви могли вийти з групи.
– Так, ми обіграли Росію, і якби не програш іспанців росіянам, то ми б вийшли у наступну стадію змагань. Правда, я не знаю, чи заслуговували ми цього після такої ганебної поразки від італійців, які, до речі, були у п’ятірці та здобули путівку на чемпіонат Світу.

– На цьому турнірі ти став найрезультативнішим гравцем збірної і увійшов у п’ятірку кращих на чемпіонаті Європи за кількістю підбирань. Власною грою ти задоволений повністю?
– Думаю, що не повністю. Але скажу, що у мене дійсно багато що виходило. Насамперед, цьому я маю завдячувати двом тренувальним зборам, окрім роботи з хлопцями свого віку, я ще тренувався з юнацькою збірною. Ми багато працювали з Максимом Міхельсоном і, зрештою, багато що вдалося реалізувати у Латвії.

– Так склалося, що вирішальний матч турніру для збірної України був останній. Фінам ви поступилися лише в овертаймі. Чи можна було врятувати цю гру і залишитися у дивізіоні «А»?
– Ми намагалися це зробити і по ходу гри нам майже вдалося відігратися. У нас був жахливий старт, фактично нічого не могли забити, у фінів же, навпаки, все летіло у ціль. Лише після перерви ми почали відігравати суттєве відставання, грали з енергією, бажанням і розумінням того, що програвати не можна, перевели навіть гру в овертайм, але більшого не змогли . На початку овертайму фіни поставили зонний пресинг, з яким нам впоратися не вдалося, так вони зробили вирішальний ривок. Полишали ми Латвію у дуже гнітючому настрої, на жаль, виконати завдання на чемпіонат нам не вдалося. Але, з іншого боку, всі з хлопців на цьому турнірі отримали важливий досвід для свого розвитку.

– Як провів свій перший день у Черкасах?
– Я навчаюся у Політехнічному технікумі, тому перше вересня провів на лінійці. Також уже встиг поговорити з тренером (Максимом Міхельсоном), він дав мені невеличкий перепочинок до п’ятниці, а вже у п’ятницю я маю прийти на тренування. Ще не знаю, де я проводитиму сезон: у першій команді клубу чи у дублі.