Тендітний «десант» черкаського баскетболу: ТОП дівчат-гравчинь

Левову частку вільного часу вони проводять у кросівках, обожнюють відвідувати баскетбольні матчі, а вдома до деталей розбирають ігри збірної та стежать за зірками НБА. Усе це про гравчинь першої дівочої збірної баскетбольної школи «Мавп».

Команда «Венето-Черкаси-06» гучно заявила про себе майже три роки тому. Під керівництвом тренерки Олени Фатнєвої дівчата одразу увірвалися у десятку найпотужніших команд ВЮБЛ. Торік завершили сезон на шостій сходинці. Нині ж претендують на призові місця. До вашої уваги ТОП-6 зізнань найпотужніших гравчинь першої дівочої збірної Черкас із баскетболу.

Анастасія Любенська, 12 років
Дата народження: 02.02.2006 рік.
У спорті: три роки.
Позиція: перший номер.

Про баскетбол: «Пішла у баскетбол аби самовдосконалитися. Коли вперше взялася за мяча, то відчула, що щось можу. Потім хотілося лише рухатися вперед, бути на майданчику. Мені цікава та динаміка, рух, командна взаємодія, яка є в баскетболі. Ми як один організм».
Фізична форма: «За харчуванням більше стежать батьки. Я ж намагаюся вживати сир для зміцнення кісток та багато овочів, фруктів».
Улюблена страва: мамина печеня. 
Про команду: «Так, сварки у нас бувають часто. Але лише через бажання покращити щось у грі, без особистих образ. Це суто спортивний азарт, нічого більше. Ми намагаємося поводити себе як дорослі. Та це виходить не завжди. Тут вступає у дію тренер, вона вміє згладити вчасно всі гострі кути».
Хочу грати як: Олександр Кобець, Іван Ткаченко та Сашко Кольченко.
Спортивні амбіції: «Маю ціль закріпитися у великому спорті».

Діана Зелик, 12 років
Дата народження: 05.01.2006 рік.
У спорті: три роки.
Позиція: центрова.

Про баскетбол: «Баскетбол закохав у себе швидкостями. Я мрію грати, так як професійні гравчині. Але для цього потрібно багато працювати. На тренуваннях намагаюся викладатися на всі 100%. Хоча інколи, особливо після тяжкого дня в школі, це дуже важко. Але як тільки ступаєш на майданчик, втома минає. Все забувається. Є лише я, гра та команда».
Фізична форма: «Мені достатньо того навантаження, яке дає нам тренерка. Коли ж маю трохи більшу перерву між тренуваннями, то надолужую вдома. Зарядка і якісь елементарні вправи. А загалом, дуже допомагають тренування. Після них ліпше ніж після будь-якого спортзалу, думаю».
Улюблена страва: «Домашня кухня. Я намагаюся вживати правильну їжу. Але це не завжди виходить».
Про команду: «Спершу хвилювалася чи вийде, потім, як приймуть. Згодом – важко було взаємодіяти на майданчику. Та, з часом, все якось саме собою склалося. Ніби пазл: і гра, і дівчата, і я. Перед собою ставлю дві головні цілі – це забивати та максимально точно розігрувати комбінації».
Хочу грати як: Дмитро Липовцев, Ігор Бояркін, Олександ Кобець та Олександр Кольченко. У НБА захоплююся Леброном.
Спортивні амбіції: «Хочу щоб нам таки вдалося підкорити Всеукраїнську юнацьку баскетбольну лігу. Стати не просто призером, а переможцем».

Кіра Куроп’ятник, 11 років
Дата народження: 06.06.2007 рік.
У спорті: три роки.
Позиція: другий або третій номер.

Про баскетбол: «Мені дуже подобається захист, у нападі теж починаю краще грати, намагаюся все потроху вдосконалювати. Важко дається гра на великих швидкостях. Тому постійно працюємо над фізичною підготовкою. Навіть після успішних ігор маю цілий список претензій як до себе, так і до дівчат. Інколи навіть сваримося через це,але вже на тренуванні миримося,тому що всі за одне».
Фізична форма: «Для мене це важливий аспект, тому намагаюся не пропускати ані тренувань, ані фізкультури в школі. Розумію, що це левова частка моїх потужностей. Тому постійно працюю над удосконаленням швидкості, пластичності, легкості».
Улюблена страва: домашня кухня.
Про команду: «Скоро у нас тур у Вінниці. Ми сподіваємося, що виграємо у Харкова, для нас це принципово, налаштовуємося. Тур запланований на січень, одразу після свят. Тому дуже розслаблятися ніколи. Трошки посвяткуємо і знову до тренувань, у залу».
Хочу грати як: Дмитро Липовцев, Олександ Кобець та Олександр Кольченко (Суперліга). У НБА Стефен Каррі.
Спортивні амбіції: "Вийти на професійний рівень та зробити баскетбол серйозною справою життя, грати за збірну".

Руслана Литовка, 12 років
Дата народження: 25.02.2006 рік.
У спорті: три роки.
Позиція: центрова.

Про баскетбол: «Баскетбол мене захопив можливістю цілити у кільце, це справжній азарт і кайф, коли це вдається. Я спробувала і вже не змогла зупинитися. Життя змінилося з появою команди. Баскетбол для мене зараз – це серйозна віддушина та велика частина мого життя. Я намагаюся бути командним гравцем. Постійно працюю над вправним розіграшем комбінацій та максимально точним попаданням у кільце. Подекуди бракує швидкості, але це,я к каже тренер, питання часу. Головне не зупинятися і працювати».
Фізична форма: «Для мене це важливий аспект баскетболу. Адже, якщо ти не в формі, то тренуватися та грати дуже важко. Взагалі встигнути за темпом гри. Тому намагаюся виконувати всі настанови тренерки, подекуди займаюся сама вдома».
Улюблена страва: салати.
Про команду: «Для мене команда – це моя родина. Ми дуже здружилися за ці роки. Ми сваримося, але одночасно долаємо свої страхи завдяки одна одній. Є багато протиріч між нами, але всі вони лише задля максимально гарної гри. Коли видається нагода – проводимо час разом поза майданчиком».
Хочу грати як: Олександр Кобець та Олександр Кольченко.
Спортивні амбіції: «Я не будую ілюзій. Я йду сходинка за сходинкою. Спершу хочу виграти ВЮБЛ, згодом – продовжити та потрапити до Вищої ліги. Мрію грати на професійному рівні».

Аріна Фатнєва, 12 років
Дата народження: 17.09.2006 рік.
У спорті: три роки.
Позиція: другий або третій номер.

Про баскетбол: «Я люблю цю гру з дитинства. Мабуть, це передалося спадково. Адже більшість часу, як і мама, проводжу на спортивному майданчику. Зараз максимально докладаю зусиль аби покращити напад та захист. Це завдання номер один для мене».
Фізична форма: «З цим проблем не маю, оскільки постійно рухаюся, кудись біжу. До всього – багато енергії витрачаю на тренуваннях».
Улюблена страва: «Намагаюся харчуватися правильно, але інколи дозвляю собі трохи некорисного».
Про команду: «Для мене це частина життя, яку я нічим не зможу замінити. За три роки ми дуже зблизилися, ми як один організм».
Хочу грати як: Олександр Кольченко та Дмитро Липовцев.
Спортивні амбіції: «Зараз для мене головне вийти у фінал ВЮБЛ та зайняти, як мінімум, третє місце. Аби покращити свій торішній результат. Тоді ми стали шостими. А загалом, пішла у баскетбол, бо хочу стати професійним гравцем або ж тренеркою».


Дарина Маловічко, 12 років

Дата народження: 29.09.2006 рік.
У спорті: три роки.
Позиція: п’ятий або четвертий номер.
Про баскетбол: «Баскетбол мені сподобався командною взаємодією. Тут не можна грати кожен за себе. Це має бути спільна гра. А я командний гравець, не люблю перетягувати ковдру на себе, а навпаки, люблю бути корисною. На своїй позиції намагаюся постійно вдосконалюватися».
Фізична форма: «Раціон більше контролюють батьки. Я невибаглива у їжі. Хоча їм як корисні домашні страви, так і не дуже. Залежно від ситуації. Але розумію, що з часом доведеться дотримуватися суворішого раціону. Якщо йти у великий спорт».
Улюблена страва: фрукти.
Про команду: «Дівчата – це як велике згущення енергії. У кожного своє. Ми не лише граємо, коли треба, ми підтримуємо одна одну. У нас є не лише баскетбол, а дружба, ми родина і горою один за одного».
Хочу грати як: Дмитро Липовцев або Володимир Конєв.
Спортивні амбіції: «Хочу досягти рівня збірної України».